головна / сніготанення та антизледеніння
Обігрів дахів, жолобів та водостоків (система антизледеніння)
Основне завдання систем обігріву покрівлі та водостоків – перешкоджати утворенню льоду та бурульок на поверхні, що обігрівається, що дозволяє талій воді швидко стікати з поверхні покрівлі, не затримуючись.
Ключовий елемент систем сніготанення – це нагрівальний кабель. Його потужність може бути або постійною (резистивний кабель), або змінюватися в залежності від навколишньої температури (кабель, що саморегулюється).
РЕЗИСТІВНІ КАБЕЛІ
|
![]() |
|
| ADPSV30 | Profitherm Eko+ 2-23 | Defrost Snow TXLP/2R |
![]() |
![]() |
|
| DEVIsnow 30T | DEVIsafe 20T | TXLP TWIN DRUM |
![]() |
||
| TXLP BLACK DRUM |
САМОРЕГУЛЮЮЧІ КАБЕЛІ
|
|
|
| GRX-2CR | RYXON LSR | FREEZSTOP 40 |
|
|
![]() |
| MHL-2CR | LSR-PB | Nexans DP |
Боротьбу з кригою на даху ведуть у різний спосіб. Однак тільки кабельний електрообігрів покрівлі вважається по-справжньому ефективним та безпечним методом. Якщо обладнання встановлено правильно, з дотриманням всіх технологічних нюансів, про проблему з бурульками можна буде забути.
При установці нагрівального кабелю особливу увагу приділяють природному шляху сходу води, а також критичним місцям, де можлива поява льоду, таким як:
- розжолобки;
- водостічні лотки та жолоби;
- водостічні труби (по всій довжині);
- мансардні вікна;
- водостічні вирви та їх оточення;
- крапельники;
- антизледеніння на водометах;
- карнизи;
Потужність на 1 м2 антизледеніння залежить від:
- матеріалу виготовлення даху, водостоків;
- теплоізоляції даху (“холодна” – з хорошою теплоізоляцією, сніг тане на ній при температурі вище мінус 5°С або “тепла” – з поганою теплоізоляцією, сніг тане на них при температурі вище мінус 10°С)
| Область застосування нагрівального кабелю | Холодні дахи |
Теплі дахи |
|
| Дах | Черепиця, метал | 230-260 Вт/м2 | 260-400 Вт/м2 |
| Покрівля | Руберойд | 230-260 Вт/м2 | 260-300 Вт/м2 |
| Жолоб | Метал | 40 Вт/м | 70-100 Вт/м |
| Водостік | Пластик | 40 Вт/м | 50 Вт/м |
Застосування резистивного кабелю, що має постійну потужність, має певні недоліки. Оскільки різні ділянки покрівлі мають різні потреби в теплі, може вийти так, що кабель у певних місцях перегріватиметься, а для низки зон йому просто не вистачить потужності.
Варто пам’ятати, що резистивний кабель вимагає постійного «догляду»: засипаний сміттям або листям, внаслідок перегріву, може перегоріти.
Саморегулюючий кабель – варіант більш дорогий, але і більш практичний. Він вміє підлаштовуватися під кожну конкретну ділянку покрівлі, дуже зручну в монтажі, скорочує енерговитрати. Оскільки саморегулюючий кабель не схильний до перегрівання, то й додаткового обслуговування він не потребує.





